11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів нацистських таборів

Саме в цей день, 76 років тому, в німецькому концтаборі Бухенвальд було звільнено останнього в’язня. Пізніше, до 30 квітня, були звільнені також в'язні Заксенхаузена, Равенсбрюка, Дахау.

Встановлено, що в Дахау, Бухенвальді, Освенцімі загинуло 12 млн людей із 30 країн світу. Серед загиблих було багато дітей. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни колишнього Радянського Союзу.

З німецької неволі не повернулися сотні наших краян. А ті хто повернувся, змучені важкою каторжною працею, помирали на рідній землі.

Важка доля в’язнів концтаборів була у судилківчанки Віри Шайноги та її позашлюбного чоловіка Віктора Давидова. До війни Віра була вчителькою, Віктор служив на судилківському аеродромі. На тому ж судилківському аеродромі, у червоноармійському клубі, вони познайомилися. А в травні 1942 року їх вивезли до Німеччини.

Потрапили у один з таборів міста Ольденбург. Там вони продовжували зустрічатися. Підтримували один одного. Там же, у листопаді 1944 року, в них народилася донька Алла. На той час Віра була важко хвора на туберкульоз.

Після звільнення мама з дочкою повернулися до Судилкова. А ось Віктор потрапив на примусове лікування від відкритої форми туберкульозу в Крим, а потім — у місто Ленінабад, що у Таджикистані, бо боявся заразити дитину. Це були тяжкі й голодні роки.

У 1950 році він таки вирушив у дорогу, але недоїхав. На якійсь із станцій Віктор помирає. У тому ж році помирає і 29-річна учителька початкових класів Судилківської СШ Віра Федорівна Шайнога. Причина смерті – туберкульоз легенів.

Минуло багато років. Коли на початку ХХІ століття колишнім в’язням німецьких концтаборів і тим, хто був примусово вивезений на каторжні роботи до Німеччини, почали, як кажуть у народі, виплачувати німецькі марки, хтось порадив судилківчанці звернутися із запитом у відповідні інстанції, аби їй надіслали підтвердження, що народилася у нацистському концтаборі.

Відповідь не забарилася. Управління архіву німецького міста Ольденбург надіслало в Україну підписану бургомістром довідку такого змісту:

«Ольденбург, 23 листопада 1944 року. Незаміжня російська робітниця Віра Шайнога, ортодоксальна церква, яка проживає в Ольденбурзі ,у розподільчому таборі Омстеде, народила 16 листопада 1944 року о 24 годині 00 хвилин в Ольденбурзі у розподільчому таборі Омстеде дівчинку. Дитина отримала ім’я Алла. Записано з усних свідчень російського старшого лікаря Вікторії Терещенко. Свідок є відданим».

Працювала Алла Вікторівна до виходу на пенсію бухгалтером. З чоловіком Володимиром Чайкою виховали доньку й сина.

Ось така доля мешканки Судилкова Алли Вікторівни Чайки.

Про важкі часи перебування у нацистському концтаборі згадувала жителька с. Рожично Осипишина Анастасія Тихонівна. «Мені було 18 років. Нас везли під охороною сільських поліцаїв і трьох німецьких солдат. В Чотирбоках погрузили в товарняки і привезли в німецьке місто Галлє, потім в Матхаузен. Працювали на військовому заводі. Пробували тікати, але нас спіймали і привезли в Освенцім. Там постригли наголо, дали смугастий одяг, взули в дерев’яне взуття, викололи номери на руках ( в мене № 19526). Годували дуже погано. На день видавали одну хлібину на вісім дівчат. На обід суп з брукви, на сніданок кава, на вечерю чай. В 5 годин ранку будили на лінійку, де нас перелічували і вели на роботу. Команда з 50-60 душ, 4-5 собак і 5-6 німецьких солдатів. Робота була різна: копали рови, клали труби, осушували землю. Нас дуже били резиновими нагайками, натравляли на нас собак. 18 січня 1945 р. нас вивезли в Австрію. Там ми пробули до 5 травня 1945 р. В цей день нас звільнили червоноармійці".

Подібних випадків було багато. Ми вклоняємося людям, які пройшли пекло нацистських таборів, віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які там загинули. Згадуємо й тих, хто загинув в таборах і гетто Шепетівки. А їх було понад 30 тисяч. Пам’ятаймо...

Науковий співробітник Музею пропаганди Лукашук О.В.

На фото: Чайка Алла Вікторівна – судилківчанка, яка народилася в концтаборі.